Рівненський пивзавод “Рівень” вважають однією із найстаріших та найвідоміших пивоварень України, а напій піз назвою “Бергшлосс” став одним із найулюбленіших серед жителів західних областей. Славетне пиво почали варити в нашому місті декілька століть назад і воно відразу завоювало серця любителів хмільного напою, пише rivne.one.
Історія рівненського пивоваріння доволі цікава та своїми коренями сягає 1849 року. Проте навколо точної дати щодо виникнення першого заводу ведуться суперечки, адже зустрічаються і раніші згадки про його існування.
Рівненський пивзавод зберігає тогочасний архітектурний стиль
Більше ста років назад бельгійці високо оцінили якість рівненського пива та присвоїли йому “Дипломом Большой награды”. Ярослав Гашек, автор “Пригод бравого солдата Швейка”, знає про місцевий хмільний напій не з розмов.
Корпуси Рівненського пивзаводу збереглися до нашого часу та відображають тогочасний архітектурних стиль, позбавлений пафосу та зайвих декорів. Це яскравий приклад так званого цегляного стилю, який використовували в давній архітектурі Рівного. Відмова від оштукатурення стін була притаманною Волинській губернії за часів Російської імперії. В такому стилі будували не лише житлові будинки, а й адміністративні приміщення. Подібна технологія в Рівному широко застосовувалася, проте з часом зразків цієї архітектурної спадщини майже не залишилося. На це вплинуло декілька факторів: зруйнувалися або реконструйовані. Не відмовилися від осучаснення і власники рівненської пивоварні, але це відбулося настільки вдало, що головні мотиви збереглися.
Як почали варити пиво в Рівному
1847 року зустрічається найраніша згадка про пивоваріння на території сучасної Рівненщини. Вперше про нього написав у своєму звіті військовий губернатор Житомира та Волинський цивільний губернатор. Завод випускав щорічно продукції на 990 рублів. Назви та власника в документі не згадано, проте більшість дослідників вважають, що роботою броварні керували князі Любомирські. Справа в тому, що Рівне на той час було приватновласницьким містом, а правителі отримували монопольне право на виробництво та реалізацію спиртних напоїв.
Згодом в архівних документах за 1861 та 1887 роки також фіксують діяльність пивоварного заводу в Рівному. Виробництво та продаж хмільного напою значно розширилися, а щорічна виручка становила понад 8 тисяч рублів.
Наприкінці ХІХ століття Російською імперією запроваджується винна монополія. Це означало, що у власників міст викуповували монопольне право на продаж та виробництво спиртних напоїв. Князь Любомирський отримав таким чином 240 тисяч рублів, а пивний бізнес перейшов до рук інших власників.
Картографічні плани початку ХVIII століття вже відображали “бровар кам’яний”, який знаходився на території сучасного обласного водоканалу на вулиці Степана Бандери. Описи князівського майна, датовані 1856 роком, свідчать про існування невеличкої броварні на місці теперішнього парку Шевченка.
Чеська сторінка рівненського пивоваріння
У 60-ті роки ХІХ століття територію Волинської губернії почали масово заселяти чеські переселенці, а з цією нацією асоціюється виготовлення хмільного напою. У кінці ХІХ століття у населених пунктах Дубно, Острог, Квасилів, Глинськ відкрилися перші броварні, власниками яких стали підприємливі майстри пивної справи.
Бізнес успішно стартував та розвивався. Тогочасна влада не могла пропустити цього і добивалася від чеських власників сплати податків за реалізовану продукцію. Ті в свою чергу відмовилися ділитися частиною виручки, чим спровокували міжнародний скандал. Суперечки набули масштабного розголосу, а приборкувати конфлікт довелося російському імператору.
Стало зрозумілим, що пивний бізнес доволі прибутковий і володіти ним бажало багато тогочасних підприємців. Глинське чеське пиво порівнювали з рівненським та говорили про його витончений смак. Акції Глинського пивзаводу скуповували багатші люди і це призвело до його закриття в 20-х роках минулого століття. Квасилівська чеська пивоварня змогла вистояти довший час. Саме в цьому закладі в роки Першої світової війни працював відомий всьому світу чеський письменник Ярослав Гашек. Один з героїв його твору “Пригоди бравого солдата Швейка” згадує у своїй розмові реального власника пивоварні Земана.
Чеські технології виготовлення хмільного напою використовували до радянських часів. Розповідають, що квасилівське пиво відзначалося неповторним смаком та було одним з найулюбленіших серед рівнян.
Рівненський пивзавод “Бергшлоссъ” під керівництвом Писюка: початок нової історії
Корпуси Рівненського пивзаводу “Рівень” зі сторони Соборної прикрашають ковані ворота, в композицію яких мастерно вплетена колишня назва підприємства “Бергшлоссъ”. Це німецьке слово і перекладається як “гірський (кам’яний) замок”. Сам напис реконструювали і осучаснили, але цим теперішні власники нагадують, що “Рівень” став прямим спадкоємцем Акціонерного товариства “Парового пивоваренного завода “Бергшлоссъ”.
Перші будівлі з’явилися в 1900 році. Заможний рівненський купець з комічним прізвищем Герц Писюк був одним із декількох акціонерів. Головним акціонером, за архівними документами, був чеський підприємець. Згодом Писюку вдалося викупити контрольний пакет акцій заводу і відтоді пивний бізнес приносив основний дохід його родині.
У 1903-1904 роках Писюк звертається до міської управи з проханням підписати дозвіл на розбудову пивоварного заводу без парового двигуна. До слова, перші корпуси підприємства побудовані на території його садиби. Плани вдалося втілити, але не всі ескізи були реалізованими. Це не завадило пивоварні отримати в 1907 році “Дипломом Большой награды “. Сталося це на міжнародній виставці в місті Остенде (Бельгія). Оригінал цього диплому зберігається в Києві.
Бізнес активно розвивається та приносить шалені прибутки родині Писюка
Під керівництвом Писюка працював в 1908 році 31 робітник, а вже через п’ять років бізнес розширився та власник зумів запропонувати 116 працівникам можливість трудитися на пивоварному заводі.
До 1917 року власник успішно розвивав справу всього його життя. Для початку він змінив зовнішній вигляд скляної тари та напис на пляшках. Згодом підприємцю вдалося налагодити поставку рівненського пива до найближчих населених пунктів. Про місцевий напій заговорило все більше людей, бо смакові властивості його вражали. Рівненським пивом постачали сільські шинки незважаючи на те, що поряд успішно працювали Глинська та Квасилівська пивоварні. Рівненська пивоварня зуміла вистояти у важкий період з 1917 по 1920 роки, коли влада переходила з одних рук в інші 8 разів. В жовтні 1920 року Рівне захопили поляки і з цього часу пиво поставляли до елітних місцевих ресторанів “Новий Світ” (із кабаре й денсінгом) та “Артель”, кав’ярень “Едвард” і “Раже”.
На сторінках рівненської газети “Ехо Ровенське” в 1927 році писали, що пивоварний завод “Бергшльос” безупинно виготовляє хмільний напій і якщо надалі такими темпами працюватиме, то місто населятимуть одні пияки. До 1938 року підприємство Писюка було одним з найприбутковіших у Рівному. Про це свідчать архівні документи. На заводі трудилися 120 працівників та виготовляли 125 тисяч літрів пива кожного року. Щороку дохід становив близько 5 мільйонів злотих.
Писюк задумався над розширення свого бізнесу та запровадив виробництво супутньої продукції в стінах пивоварного заводу. Відтоді випускали дріжджі та штучні мінеральні води.
Радянська влада негативно вплинула на діяльність Рівненського пивзаводу, а німецькі окупанти випускали продукцію під своєю маркою
У 1939 році на території Рівного запанувала радянська влада, яка взялася за націоналізацію всього бізнесу. Місцеві підприємці, які все своє життя трудилися над власними справами, були пригнічені, адже “совєти” відбирали все, що тільки могли і не звертали уваги на прохання та не йшли на компроміси. Старожили Рівного переповідають, що власника Герца Писюка репресували. 15 листопада 1939 року підписано й оприлюднено постанову про націоналізацію Рівненського та Квасилівського пивного заводу.
Поки відбувалися всі ці процеси, наступила Друга світова війна. На рівненські землі ступила нога німецьких окупантів, які активно почали тут господарювати та наводити свої порядки. Рівненський пивзавод почав випускати продукцію під німецькою маркою. Коли ж власники покидали наше місто в 1944 році, то залишили неушкодженим не лише завод, а й не забрали частину сировини, яку згодом використали для виготовлення продукції.
Рівненський пивзавод в роки післявоєнної відбудови
У перші роки після Другої світової війни важко було втримати колишню славу Рівненському пивзаводу. Смакові властивості та якість готової продукції вже не були відмінними, а поціновувачів місцевого хмільного напою ставало все менше. Розпочалася хвиля боротьби з поширенням пияцтва, яку запровадила влада. Рівненським пивоварам у ті часи було настільки важко, що в кінці 50-х років минулого століття завод мало не закрили. Дивом вдалося вистояти після видачі у 1985 році Михайлом Горбачовим указу про боротьбу з пияцтвом. «Бергшлосс» примудрився отримати срібну медаль на одній із міжнародних пивних виставок наприкінці 90-х років.
Рівненський пивзавод зазнає реконструкції в роки незалежної України
Історичну торгову марку «Бергшлосс» повернули пивзаводу після розпаду Радянського Союзу. У 2005 році завод офіційно перейменували на ВАТ «Рівень», а з 2012 року підприємство має назву ТОВ «Рівень ЛТД». В приміщенні виготовляють не лише пиво, а й як колись, мінеральну воду та безалкогольні напої. Власники презентували новий логотип — пивний кухоль у формі літери “Р”. У 2013 році з’явився герб пивоварні у вигляді щита. На ньому можна побачити старовинні атрибути пивоваріння: зображено пивну бочку, дерев’яну лопату для солоду, мішалку для чанів і кружку з довгим держаком.
Зміни відбулися не лише в плані іміджу. Власники потурбувалися про знесення обладнання, яке встановили в роки панування радянської влади. Застаріла техніка не могла збільшити обсяги виробництва та не забезпечувала потреб населення. Технічну ревізію на Рівненському пивзаводі розтягнули і тривала вона шість років. Якщо до реконструкції обладнання могло запускати щоденно максимум три варки продукції, то після змін продуктивність збільшилася вдвічі.
Головний пивовар підприємства Пржемисл Брож пригадує застаріле обладнання та розповідає, як першочергово демонтували до 5 кілометрів зношеної труби. Їх замінили на труби з нержавіючої сталі чеського та італійського виробництва. Згодом руки дійшли до заміни варильних чанів та самої рецептури, за якою виготовляли популярний хмільний напій. Всі рішення суттєво збільшили річний обсяг виробництва.
Про виробничі потужності та технологію варки рівненського пива
Сорти під маркою “Рівень” варять на українському хмелі, частину якого вирощують на власній плантації. Територія в 16 гектарів знаходиться на Дубенщині в селі Підлужжя. Саме тут вирощують хміль з 2013 року, який використовують в процесі виготовлення пива на заводі. З використанням німецької сировини на заводі з’являються сорти «Бергшлосс світле», «Бергшлосс темне». З української сировини тут роблять ще кілька сортів: «Празьке», «Богемське», «Жигулівське».
Саму технологію варки називають класичною. Спочатку дроблять солод, затирають сусло, відбирають дробину і варять сусло з хмелем, очищають та охолоджують сусло, а потім все відправляється бродити та дозрівати. Звичайно, що різні сорти пива мають свої етапи варіння і використовують не лише ячмінний солод, а й рисовий, а деякі етапи повторюють декілька разів. Рідина бродить в спеціальних чанах від 5 до 10 днів з постійним контролем температури, після чого відправляється в лагерні танки і заключним етапом являється якісна фільтрація вихідної продукції від дріжджів та бактерій.
Міні-пивоварня “Кант”
У 2015 році в декількох метрах від пивзаводу “Рівень” запустили невеличку пивоварню “Кант” і відкрили ресторан з такою ж назвою. Обладнання спроектували чеські спеціалісти. Цікавою фішкою ресторану є можливість спостерігати за виготовленням пива прямо з приміщення.
“Кант” дозволив головному пивовару Пшемислу Брожу експериментувати на власний розсуд. Гостям пропонують скуштувати класичне чеське та німецьке пиво, а також елі в бельгійському, британському, шотландському, ірландському та американському стилях. У міні-пивоварні використовують лише імпортний солод. Пшемисл Брож кожен рецепт варить в домашніх умовах, а смакують вперше таке пиво друзі та родичі пивовара. Головний кухар ресторану “Кант” використовує пиво в процесі приготування фірмових страв.
