Журналістика займає важливу роль у житті кожної людини. Ми споживаємо новини іноді навіть не помічаючи цього, наприклад просто гортаючи стрічку в соцмережах або ж по радіо, коли сидимо в автомобілі. Журналісти підлаштувалися під безліч форматів, якими можна вас сповістити про актуальні події, проте сотні років тому, це не було можливо й існували лише газети, пише rivne.one. Тож пригадаємо, як вони розвивались у Рівному.
Як почалось?
Найстаріший екземпляр газети Рівного знаходиться в Державному архіві Рівненської області (ДАРО). Це примірник видання під назвою “Волинскіе губернскіе ведомості” датоване 7 травням 1849 роком. Видавалась вона раз в тиждень і мала в собі 25 сторінок, зовнішньо схожих на листки в зошиті. Сума передоплати за рік складала 3 рублі 50 копійок.
Також, в ті часи були популярними такі газети, як “Волинскія єпархіальниє ведомости”, де писалось про церковні події, свята , молитви та богослужіння (1883 рік), “Вісник повітового земства” – новини, укази, оголошення (1916-18 роки) та “Робітнича газета” – політичні есеї, новини, оголошення (1919 рік). В цей період було безліч і інших газет, але вони не протримались в Рівному більше року.
Всеукраїнський “Дзвін” теж був популярним в Рівному. Вперше він тут з’явився у 1923 році, під редакторством Володимира Оскілко (УНР). Це єдиний” український селянський часопис”, який був орієнтований на захист звичайних українців від більшовицької влади. Також в ньому містились критика польського правління, заклики до українізації церкви та реклама.
На відміну від “Дзвону” наступна газета позиціонувала себе як аполітичне видання, але попри це часто містила матеріали з критикою місцевої влади та посадовців. Мова йде про “Рівненське Відлуння”. Пік її популярності припав на міжвоєнний період, хоча існувала вона ще з 1924 року. Головним редактором був Каміл Сємашко, проте видавництвом займався Сруль Фейхель. Основними темами були доброчинність, громадське життя та культурно-освітні діяльності на території нашої області.
В цей же період популярною стала дитяча преса. Її прикладами є газети “Сонечко” та “Варта”. Роль журналістів в останньому виданні виконували члени учнівського органу української гімназії в Рівному, під назвою “Молода громада” – тобто звичайні учні. В таких виданнях розповідалось про видатних постатей, головні події міста та публікувались художні твори.
Під час окупації Рівного німецькою владою, найпопулярнішим часописом був “Волинь” за редакції Уласа Самчука. Коштував він один карбованець й виходив накладом у 12 тис. примірників. Метою було писати для містян новинні, аналітичні та освітні матеріали. Проте існувала цензура з боку окупанта, яка забороняла писати патріотичні й воєнні тексти та критикувати владу.
У 1939 році почала виходити газета “Червоний прапор”, з періодичністю близько 25 разів на місяць, обсягом 4 сторінки. Це був інструмент агітації та пропаганди радянської влади.
Популярні видання після визнання незалежності
Найпопулярнішими друкованими газетами Рівного є “Рівне Вечірнє”, “ОГО” та “Рівненські Вісті”. Коротенько про них:
- “ОГО” була заснована 1992 року, як платформа для розміщення безкоштовних оголошень. За словами засновника видання Віктора Данилова, щоб написати перший номер газети йому з колегами довелось ходити по місту та переписувати оголошення з стовпів. Згодом в газеті почали з’являтись короткі списки новин, що запустило процес перетворення “дошки” з оголошеннями на повноцінну газету з новинами та аналітикою.
- “Вісті Рівненщини” офіційно почали існувати 27 грудня 1990 року. Тоді ще був СРСР і питання цензури стояло досить гостро. Рішення про створення нової газети приймалося на сесії обласної ради, де всім говорили як голосувати. Василь Кохан, перший редактор, згадує, що тоді вийшла вказівка голосувати проти його ініціативи створити нове медіа, але все таки йому вдалось зібрати необхідних 63 голоси. До складу редакції тоді увійшли колишні журналісти “Червоного прапору”.
- Багато про створення “Рівне Вечірнє” невідомо. Перший номер вийшов 21 вересня 1991 року. Газета є першим приватним виданням в Рівному і виходить щотижня. Спеціалізується на новинах, інформаційних статтях та рекламі.
