Острог – давнє українське місто, історія якого сягає більш як 900-річної давнини. У свій час це невелике місто було центром культури та освіти, адже саме тут у 1576 році князем Костянтином-Василем Острозьким була започаткована найдавніша українська науково-освітня установа – Острозька слов’яно-греко-латинська школа (академія).
Кожна віха історії вносила свої корективи в життя містечка та залишала часом дуже болісні спогади, пише сайт rivne.one.
Зміна влади
Впродовж всього двох – 1918-1920 років – влада в Острозі змінювалася кілька разів. Тричі (в січні 1918 р., травні 1919 р. та липні 1920 р.) місто було під радянською владою. Польські війська захоплювали місто двічі: серпень 1919 року та друга половина 1920 року. Під владою Української Народної Республіки та Української держави Острог перебував з кінця 1917 по 1919 роки з невеликою перервою.
З підписанням 18 березня 1921 року Ризького мирного договору між Польською Республікою та РСФРР до складу Польщі відійшли західні частини Волинської губернії з містами Рівне, Луцьк, Кременець.
Острог разом з іншими містами також входив до складу Волинського воєводства і до 1925 року був повітовим центром. Не всі землі Острожчини були у складі Польщі. Кордон з радянською Україною проходив всього за кілька метрів від Острога.
На початку 1925 року було утворено Здолбунівський повіт і Острозький повіт включили до його складу. Адміністративним центром стало місто Здолбунів.
Про кризу, марку і злотий
У 1917 році на території Польщі та територіях її юрисдикції було введено єдину грошову одиницю – польську марку з грошовим номіналом ½, 1,5,10, 20, 60, 100, 500, 1000 марок. Через інфляцію невдовзі з’явилися банкноти номіналом 5000, 10000, 250000, 500000, 1 млн, 5 млн, а також 10 млн польських марок.
Банкноти у польських марках, які на той час були єдиною грошовою одиницею в Польщі, не були забезпечені золотом і іншими цінностями, що стало причиною їх знецінення.
Вартість одного долара стосовно польської марки становила 6400000 польських марок.
Радянсько-польська війна потребувала значних коштів, що спричинило подальше зростання податків та падіння курсу польської марки. Найбільшого піка інфляція досягла у 1923 році.
З метою поліпшення економічної ситуації у 1924 році польською владою була проведена грошова реформа.
В межах грошової реформи 24 квітня 1924 року міністр фінансів Польщі Владислав Грабський своїм рішенням ввів в обіг злотий як польську національну валюту. Тоді ж був створений Банк Польський, який отримав функції регулятора та відповідав за випуск грошей.
В ході реформи обмін польських марок на злоті проводився у співвідношенні 1,8 млн польських марок за 1 злотий.
У 1927 році польська економіка знову потрапила в економічну кризу. В цей період експорт через дорожнечу товарів став Польщі невигідним, тоді як імпорт вважався прибутковою справою через низькі ціни у закордонних покупців.
Цінники
З метою реалізації відповідної цінової політики польський уряд здійснював державне регулювання цін.
Архівні документи фонду «Міська управа м. Острог Волинського воєводства» містять інформацію про ціни на основні споживчі товари у міжвоєнний період Острога.
Так, відомо, що у період 1921-1927 років на споживчі товари в Острозькому повіті встановлювалися фіксовані ціни. Їх фіксували у цінниках.
Власникам підприємств, які здійснювали продаж товарів, потрібно було за такими цінниками звертатись в магістрат. Розміщували цінники на видному місці у пунктах продажу товарів чи послуг: магазині, ресторані, готелі тощо.
Якщо недобросовісний продавець продавав товари за ціною вище встановленої, на нього накладали штраф у розмірі до 1 млн польських марок, або застосовували арешт терміном до 6 місяців.
Так, основні споживчі товари в Острозі коштували:
- 1 кг борошна – 330 польських марок;
- 1 кг пшеничного хліба – 240 польських марок;
- 1 кг картоплі – 33 польські марки;
- 1 л молока незбираного – 100 польських марок;
- 1 кг масла – від 1800 до 2250 польських марок (залежало від жирності);
- 1 л сметани – 450 польських марок;
- 10 яєць – 250 польських марок;
- 1 кг телятини – 500 польських марок;
- 1 кг свинини – 750 польських марок;
- 1 кг звичайної ковбаси – 1100 польських марок, а порізаної – 1250.
- 1 кг сала – 1250 польських марок;
- 1 кг чаю – 4000 польських марок;
- 1 кг кави – 2250 польських марок;
- 1 кг мармеладу – 875 польських марок;
- 1 кг рису – 400 польських марок;
- 1 кг цукру – 650 польських марок;
- 1 кг солі – 150 польських марок;
- 1 кг оцту – 1500 польських марок;
- 1 кг дріжджів – 1000 польських марок;
- 1 кг риби (лин, щука, короп, карась, окунь) – 1000 польських марок;
- 1 кг яблук – 250 польських марок.
Про взаємодію торговців з місцевою владою
В архівних документах збереглася інформація про взаємодію місцевих виробників та торговців з магістратом, який виступав регулятором цін.
Так, у зверненні власників «колбасных мастерских» Острога до магістрату від 20 січня 1920 року було прохання про збільшення цін на деякі ковбасні вироби. З причин, чому це потрібно зробити, називались: дорожнеча живого товару, а також необхідність оплати роботи працівникам мʼясних цехів.
Ще з одного документу, що зберігається у рівненському архіві, дізнаємося, що на засіданні магістрату Острога, яке відбувалося 2 жовтня 1923 року, обговорювали питання високих цін в Острозі та Острозькому повіті, які були на 50 відсотків вищі, ніж ціни у Дубенському та Кременецькому повітах.
Представником купецтва на засіданні був Вітольд Залескі, який зумів аргументувати необхідність застосовувати саме такі ціни. Так, купець повідомив, що причинами високих цін є:
- поганий стан доріг до Острога, а також віддаленість від міста залізничної станції;
- гірша якість ґрунтів;
- сусідство з Радянською Україною (купці з тих територій скуповували товари, що було причиною попиту і впливало на ціну).
На цьому ж засіданні підіймалося питання про масове скуповування товарів спекулянтами. Бурмістр Острога – Станіслав Грущинський – зауважив, що влада міста звертатимете увагу на те, щоб спекулянти скуповували харчові продукти на ринку до 11 ранку.
Також йшла мова про створення громадського комітету, який мав вести боротьбу зі зловживанням високими цінами.
Ще було вирішено організовувати ярмарки щотижнево.
Про ціну на хліб
На відміну від інших споживчих товарів, питання регулювання цін на хліб належало волинському воєводі у Луцьку.
Відомо, що станом на вересень 1927 року в Острозі ціна одного кілограма хліба становила 40 грош, тоді як у Рівному, Луцьку та Ковелі – 36 грош.
За твердженням воєводи, магістрат Острога утримував високі ціни на хліб безпідставно. Хліб в Острозі був навіть дорожчим ніж у повітовому місті Здолбунів. Різнитися ціна могла лише залежно від ґатунків хліба: з борошна 65%, 70% та 75%. При цьому на такі сорти ціна також була фіксованою та передбачалася у цінниках.
Вже в жовтні 1927 року здолбунівський повітовий староста у листі до бурмістрів Острога та Здолбунова повідомляв про необхідність встановлення однакових цін на хліб у підпорядкованих їм містам.
Бурмістри, з метою контролю ситуації, кожні два тижні подавали звіт у Здолбунівське повітове староство, де зазначали ціни на борошно, хлібобулочні вироби, зерно, а також мʼясо і ковбасні вироби.
Таким чином здійснювався контроль за цінами у повітах. Цей метод був особливо виправданим в період кризи 1927 року.