Розвиток освіти в Острозі в XVI-XX століттях: за що місто прозвали «українськими Афінами»

На зламі XVI-XVII місто Острог, що на Рівненщині, стало справжнім інтелектуальним центром України. Волинське містечко прозвали «українськими Афінами». Статусом осередку науки та освіти місто завдячує князеві Василю Костянтину Острозькому – одному з найбагатших магнатів Речі Посполитої, щедрому меценатові. Окрім славнозвісної Острозької академії в місті свого часу функціонували й інші навчальні заклади: колегіум єзуїтів, гімназія для хлопців, жіноче училище, яким опікувалася графиня Блудова, пише rivne.one.

Острозька академія під патронатом Василя Костянтина Острозького

Далекого 1576 року розпочалася історія славетного навчального закладу міста Острог – Острозької академії. Слов’яно-греко-латинський заклад з’явився з ініціативи Василя Костянтина Острозького – князя, одного з найвпливовіших та найбагатших магнатів Речі Посполитої, щедрого мецената. Василь Костянтин Острозький мав великі заслуги перед православною церквою, неодноразово захищав церкви, монастирі, православне духовенство від свавілля урядовців, управителів маєтків, католицької адміністрації в повітах та містах. Як зазначає С. Кардашевич, князь Острозький утричі перевершував за багатством самого короля Речі Посполитої. У володіннях князя перебувало понад 3 тис. сіл та містечок.

Варто також додати, що значну суму коштів на розбудову академії пожертвувала племінниця Василя Костянтина Острозького – княжна Гальшка Острозька.

Тож, створена князем Острозьким школа, яку сучасники називали академією, колегіумом або «тримовним» ліцеєм, стала унікальним культурно-освітнім центром, провідною науковою установою України на зламі XVI-XVII століть. Уже в перші роки функціонування закладу до роботи в ньому долучилися діячі різних конфесій – Герасим Смотрицький, Діонісій Раллі, Симон Пекалід, Імануїл Мосхопулос та інші. З академією також активно співпрацювали чужоземці з багатим європейським педагогічним та науковим досвідом. Зокрема, Ян Лятош – астроном, математик, доктор медицини, випускник Краківського та Падуанського університетів.

Славу Острогу принесли і українці-самоуки: Герасим Смотрицький – полеміст, перший ректор Острозької академії, полеміст Іван Вишенський, літератор Дем’ян Наливайко та його брат, керівник народного повстання в Україні Северин Наливайко.

В основу діяльності Острозької академії було покладено традиційне для середньовічної Європи вивчення семи вільних наук: граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії. Крім них вивчалися вищі науки – філософія, богослов’я, медицина. Студенти академії мали можливість опановувати п’ять мов: слов’янську, польську, грецьку, латинську та давньоєврейську.

Впродовж свого 60-річного існування випускниками Острозької академії стало понад півтисячі осіб. Вихованцями закладу були: відомий вчений і письменник Мелентій Смотрицький, гетьман Петро Сагайдачний, а також інші відомі вчителі, літератори, друкарі.

Занепад та закриття Острозької академії у 1636 році (за іншими даними у 1640 році) були пов’язані з діяльністю єзуїтів у місті та піднесенням єзуїтського колегіуму, який матеріально підтримувала онука князя Острозького – ревна католичка Анна-Алоїза.

Друкарня Івана Федорова в Острозі

Освітній процес напряму пов’язаний з друком книг. Як відомо, найдавніший осередок друкарства на українських теренах з’явився у місті Львів. У свою чергу, місто Острог – родове гніздо князя Острозького, стало другим після Львова, де з’явилася друкарня.

Заснував її друкар та гравер Іван Федоров з ініціативи і на кошти князя Василя Костянтина Острозького. За даними Івана Огієнка, князь Острозький плекав ідею заснування друкарні у Острозі задовго до знайомства з московським вигнанцем, друкарем Іваном Федоровим. У 1570-х роках князь хотів надрукувати повний текст Біблії церковнослов’янською мовою. У 1574 Василь Костянтин Острозький знайомиться з Іваном Федоровим, який роком раніше відкрив друкарню у Львові. Князь Острозький запросив друкаря до себе на службу, той погодився і незабаром перебрався до Острога.

Друкарня Федорова у Острозі з’явилася у 1577 році. Першою книгою друкарні став Новий Заповіт з Псалтирем (1580). Однак найголовнішою книгою, надрукованою в Острозі, стала Острозька Біблія (1581). Вона мала передмову, написану князем Острозьким.

У 1582 році Іван Федоров повернувся до Львова після того, як у нього виникли непорозуміння з князем Острозьким. Однак друкарня продовжила працювати. Загалом в ній було надруковано понад 25 книг. Подальша доля Острозької друкарні невідома. Існує версія, що онука князя Острозького, уже згадувана Анна-Алоїза передала її єзуїтам. У 1648 році під час Хмельниччини друкарня разом з єзуїтським костелом та колегіумом була спалена.

Колегіум єзуїтів

Помітний слід в розвитку та становленні освіти у місті Острог відіграв колегіум єзуїтів. Католицький навчальний заклад був заснований у 1624 році, як альтернатива Острозькій академії. Його покровителькою була княжна Анна-Алоїза Ходкевич-Острозька – онука князя Василя Костянтина Острозького. Жінка була ревною католичкою та неприхильно ставилася до православних.

У 1625-1626 роках було побудовано тимчасове приміщення колегіуму, яке через 20 років було розібране. Впродовж 1634-1641 років будувалося нове приміщення єзуїтського колегіуму.

Першим ректором навчального закладу був польський шляхтич, освітній діяч, єзуїт Пшемислав Якуб Рудніцький. Студенти колегіуму вивчали граматику, поетику, риторику, важливе місце також займали філософія, богослов’я та полемічна теологія.

Єзуїтський колегіум активно сприяв польсько-католицькій експансії у місті Острог. А окатоличена спадкоємиця князя Острозького, покровителька колегіуму єзуїтів Анна-Алоїза матеріально обмежувала діяльність Острозької академії, звівши нанівець діяльність форпосту православної освіти та культури.

Після ліквідації ордену єзуїтів у 1773 році діяльність колегіуму занепала. Будівля навчального закладу пережила кілька пожеж на початку XIX століття, після чого була повністю розібрана на будівельний матеріал.

Чоловічі та жіночі заклади освіти в XIX-на поч. XX ст.

Як відомо, після другого (1793) та третього (1795) поділів Речі Посполитої землі Східної та Західної Волині відійшли до Російської імперії. Місто Острог стало повітовим містом Волинської губернії.

На рубежі XIX-XX століть в Острозі функціонувала Острозька гімназія для хлопців. Навчальний заклад відкрився у 1897 році. Спочатку це була прогімназія, яка була реорганізована у повну класичну гімназію з кількома сотнями учнів у 1893 році.

Навчальний заклад відігравав значну роль в культурному й освітньому житті міста на межі XIX-XX століть. Гімназія, де навчалися хлопці, утримувалася за державні кошти та за рахунок плати за навчання.

У міжвоєнний період, коли Острог входив до складу Польщі, в приміщенні функціонувала польськомовна гімназія ім. Марії Конопницької. Заклад проіснував з 1921 по 1939 роки.

Було місце в Острозі й для жіночої освіти. Зокрема, в др. пол. XIX-на поч. XX ст. у місті діяло жіноче училище, засноване російською громадською та освітньою діячкою, графинею Антоніною Блудовою. Навчальному закладу жінка присвоїла ім’я свого батька – графа Дмитра Блудова.

Навчальний заклад для дівчат, заснований Антонію Блудовою, розпочав свою роботу у 1865 році. В училище приймали дівчат лише православної віри. Дівчата вивчали молитви, Святе Письмо, арифметику, географію, музику, російську та французьку мови. Основною метою діяльності училища було виконання заповіту графа Д. Блудова, який у 1820-1830-х роках активно підіймав питання русифікації краю, тобто, дівчат виховували у вірі та твердому переконанні, що вони є частиною «одного російського народу». Недарма фінансову підтримку училищу надавала імператорська родина, яка була зацікавлена в русифікації українських земель.

На початку XX століття в Острозі з’явилася ще одна приватна жіноча гімназія. Організувала освітній заклад у 1906 році Марія Рекало. На відміну від училища, яким опікувалася росіянка Блудова, у гімназії Марії Рекало могли навчатися всі. Однак проіснував даний навчальний заклад недовго – у 1910 році гімназію закрили. Причиною закриття стали «надто прогресивні» погляди освітянки, які не сподобалися тодішній владі.

З плином століть славетне місто Острог не втратило своє звання «українських Афін», осередку науки та освіти історичної Волині.

More from author

Якісне насіння конопель

Що ми знаємо про коноплі? Напевно, у багатьох одразу виникає асоціація з медичним канабісом. Однак, передусім, найбільш поширеними є посівні коноплі. Їх ще називають...

Що із засобів Rejudicare варто купити?

Rejudicare – один із лідерів ринку професійної косметики, представлений у більш ніж 30 країнах світу з широким асортиментом інноваційних продуктів для лікування та догляду...

Як стати QA тестувальником, якщо ти з Рівного?

Тебе цікавить, як стати QA тестувальником, якщо ти з Рівного, і в нас для тебе аж три гарні новини. Перша: ти живеш в чудовому...
.,.,.,.,.