У березні Держпродспоживслужба у Рівненській області проводила черговий семінар щодо законодавчих змін про безпечність якості харчових продуктів операторами ринку харчових продуктів. Нагадаємо, нововведення стосуються двоетапного запровадження системи НАССР в Україні. Перший інформаційний бум, ще у 2018-му році, найбільше зачепив заклади громадського харчування і викликав ряд запитань у підприємців. Хто контролюватиме запровадження системи, як правильно оформлювати документацію і, головне: чи полегшить така система роботу підприємств? Останнє стосується проблеми системного підходу, яка, передбачувано, торкається усіх реформ та нововведень у законодавстві.
Закон ще не встигли опублікувати, а на ринку послуг виникло чимало пропозицій щодо створення та адаптації системи під кожне підприємство. Окрім високої ціни на такі послуги, існує ризик недостатньої адаптивності «куплених» систем для кожного підприємства, що має власну специфіку роботи (виробничих процесів, механізмів співпраці з контрагентами тощо). В Управлінні Держспоживслужби наголошують, що оптимальним шляхом є створення власної системи. rivne.one спробували розібратися, у чому суть програми.
Отже, згідно поточного законодавства, НАССР передбачає створення адміністративної групи на підприємстві, яка розробляє набір інструкцій та описів усіх технологічних процесів, які використовуються у роботі закладу. Ключовим документом є алгоритм визначення критичних точок та графік внутрішніх перевірок у разі виникнення таких ситуацій. У реальності це виглядає так: для кожного процесу створюється графік перевірки безпечності. У разі виникнення критичної ситуації (форс-мажору) у певній точці технологічного процесу, графік переглядається і ущільнюється. Фактично, підприємство приділяє більше уваги тим процесам, які потенційно дали збій, або прогнозується, що це може статися. Такий крок допомагає вчасно контролювати усі небезпечні фактори, що можуть стосуватися харчового продукту – вважають законотворці.