У розпал весняного авітамінозу rivne.one відшукували нові методики боротьби із лінощами. Про те, як «розігнати» свій мозок була створена гілка науки – постпсихологічна автодидактика. Дякуючи записам із тренінгів Валерія Куринського, українського поета та спеціаліста з самоосвіти, ми можемо зрозуміти, як діти у школах вивчають по декілька іноземних мов і абсолютно не плутаються. У книзі «Автодидактика» Куринський писав про те, що вивчати три іноземних мови одночасно простіше, ніж вивчати одну. До того ж, набагато ефективніше робити вправи на кожній із мов майже одночасно – почергово, одна за одною. Ми даємо мозку можливість переключатися, і тим краще аналізувати та запам’ятовувати інформаційні потоки. До речі, це стосується не тільки вивчення мов, а і будь-якої розумової діяльності. Переключатися між різними видами інтелектуальної активності – власне, як між фізичною і розумовою роботою – схоже на відпочинок.
Окрім низки порад про те, як навчитися читати світову літературу мовами оригіналів, у книзі трапляються корисні поради про те, як перестати нудьгувати, підвищити власну ефективність і нормально прокинутися вранці. Представникам творчих професій та людям з вільним графіком дня такий спосіб має допомогти швидко почати креативний робочий день. Тож, послідовники автодидактики радять: прокинутися і не вставати з ліжка (не користуватися гаджетами) якомога довше. Іншими словами, дивитися у стелю. Саме тоді, коли вже несила ізолювати себе від довколишньої інформації – час вставати, брати до рук телефон, вмикати телевізор і далі по списку. Можна трактувати у такому сенсі: не ноги піднімають тіло, а мозок змушує встати і почати жити.
У лекціях Куринського можна знайти інші психологічні поради, зокрема: як нам, європейцям, вдаватися до медитації. Для того, щоб почати медитувати – треба, як мінімум, начитатися, – пояснював автор.