Про історію створення Рівненської чоловічої гімназії, що відігравала значну роль в розвитку освіти і культури та була вагомим освітнім осередком XIX століття вже сказано немало, пише сайт rivne.one.
Проте хочеться зупинитися на маловідомих фактах з історії Рівненської чоловічої гімназії.
Потреба в кадрах
Відкриття гімназії відбулося після приборкання польського повстання 1830–1831 рр. На той час все, що вважалося проявом бунтарства та польського національного духу, підлягало викоріненню російським самодержавством. Через це були закриті Віленський університет і Кременецький ліцей, адже спудеї цих навчальних закладів брали активну участь у повстанні.
На посади в урядових установах, закладах освіти почали призначати замість поляків спеціалістів з інших регіонів України, центральних губерній Російської імперії.
Виникла потреба в кваліфікованих чиновниках.
Рівненська чоловіча гімназія надавала своїм вихованцям відповідний рівень знань, який випускники могли застосовувати на практиці.
Після переведення гімназії з Клеваня до Рівного в перший навчальний рік 1839/1840 налічувалося 373 учні, а перших випускників було всього 10.
Репетитори у Рівненській гімназії
Обов’язок опіки над учнями, які жили у приватних квартирах, покладався на власників помешкань та репетиторів. Слід відмітити, що зручних помешкань на той час у Рівному було мало, тому квартири, які винаймали учні, були дуже тісні, з поганим освітленням та часто з підвищеною вологістю.
Репетиторів призначали з числа найкращих учнів старших класів.
Згідно затвердженими правилами, обов’язки репетитора полягали в наступному:
- Репетитор повинен був слідкувати, щоб учні прокидалися о 5 ранку та після молитви повторювали уроки до першого дзвоника в гімназії. Далі репетитор перевіряв, чи його підопічні готові до уроків та відводив по два учні у ряду на подвір’я гімназії. Після уроків репетитор у тому ж порядку відводив учнів назад у квартиру. Відповідальним за поведінку гімназистів на вулиці був репетитор.
- Репетитори зобов’язані були готувати своїх учнів до уроків та відповідали за їх недбальство, невиконані домашні завдання
- Також на репетиторів була покладена відповідальність практично закріплювати знання російської мови. Для цього слід було постійно розмовляти цією мовою у позаурочний час
- По кожному учню репетитор мав опис усього його майна. При цьому за цілісність та збереження такого майна відповідав репетитор.
Кількість учнів, що закріплювалася за репетиторами, зазвичай не перевищувала шести осіб. Репетитор міг просити винагороду, яка обмежувалася не більше як двома срібними рублями.
Поділ на загальне та спеціальне навчання
З початком нового навчального року 1849/1850 гімназійний курс було розділено на загальне та спеціальне навчання. При цьому спеціальне навчання починалося з IV класу. З цього ж класу учні також починали вивчати латину, а з V – грецьку мову.
Починаючи з ІV класу учні, які готувалися до вступу в університет, крім загальних предметів, повинні були вивчати древні мови. А ті учні, які після закінчення гімназії мали намір вступати на військову чи державну службу, з V класу проходили курс позитивного права.
За витівку та лінощі карали
Крім дисциплінарних заходів, таких як догана, арешт та виключення з навчального закладу, відповідно до статуту 1828 року за негожу поведінку згідно з рішенням педагогічної ради для учнів трьох нижчих класів допускалися тілесні покарання. У протоколах ради за 1839 та 1840 р. написано про чотири випадки призначення тілесного покарання для учнів за витівки і один за витівку і лінощі одночасно.
В 1864 році було відмінено тілесні покарання та відповідні зміни про це внесено у Статут гімназії.
Освіта для жінок
Крім своїх прямих обов’язків, вчителі Рівненської гімназії знаходили час для навчання жінок Рівного.
В архівних документах міститься інформація, що вчителі гімназії безоплатно викладали в жіночому пансіоні та ставили питання про відкриття у Рівному недільної школи та жіночої гімназії. З цією метою було підготовлене звернення до мешканців міста з пропозицією надати благодійну допомогу на відкриття навчальних закладів. Чим закінчилися починання вчителів гімназії – в архіві інформація відсутня.
Приватний жіночий пансіонат, який функціонував з травня 1886 року за кошти батьків, мав всього два класи та обмежену кількість учениць.
Микола Костомаров
Миколу Костомарова було призначено старшим учителем Рівненської гімназії 13 жовтня 1844 р., а вже у серпні 1845 р. він був переведений до Києва.
Призначення Костомарова у Рівненську гімназію мало свої причини. Одна з них – Бажання Миколи Івановича дослідити місцевість під Берестечком, де за часів Богдана Хмельницького відбулася його битва з поляками. Друга причина – сподівання керівництва гімназії, що талановитий історик зуміє покращити знання гімназистів зі свого предмету, адже рівень викладання історії в гімназії був дуже низьким.
Протягом ХІХ – початку ХХ ст. Рівненська чоловіча гімназія (реальна гімназія, реальне училище) відігравала важливу роль в культурно-освітньому житті далеко за межами краю. Її історія демонструє широку палітру різних форм протистояння між владою і суспільством в часи польського повстання 1863–1864 рр. і революції 1905 р.