Цукроваріння – це одна із галузей харчової промисловості. Вона має в Україні давнє коріння. У середині XIX століття власники цукрових заводів у нашій країні були серед найбагатших людей – все завдяки прибутковості цієї галузі. Український цукор з буряків був добре знаний у всьому світі, пише rivne.one.
Зробили свій внесок у становлення цієї галузі і цукрові заводи Рівненщини. Станом на першу половину XX століття, на теренах нашої області їх налічувалося п’ять: Мізоцький, Корецький, Шпанівський, Житинський та Бабинський. Далі наша розповідь піде про останній зі згаданих.
Заснування цукроварні
Бабинський цукровий завод з’явився весною 1913 року. Офіційне затвердження цукроварні, як підприємства відбулося 12 квітня 1913 року. Наступного місяця завод було здано в експлуатацію. Однак запрацювала цукроварня восени згаданого 1913 року – після збору урожаю буряків. За перший сезон 1913-14 років завод випустив 13,7 тис. центнерів цукру. Такі показники вважалися збитковими.
Вийти на кращі результати Бабинському цукровому заводу завадила Перша світова війна. Упродовж воєнних років підприємство не працювало. Завод також не працював і під час буремних подій Української національної революції.
Міжвоєнний період
Нова сторінка історії Бабинської цукроварні розпочалася у міжвоєнні роки за польської влади. За сезон 1924-25 років підприємство випустило майже 27 тис. центнерів цукру у кристалізованому вигляді. Загалом в середині 1920-х років завод виробляв понад півтонни цукру на добу. Ці показники перевищували результативність інших цукрових заводів Рівненщини, згаданих на початку нашої статті.
У період 1924-1926 років одним із співвласників Бабинської цукроварні був знаний фахівець в галузі цукроваріння, граф Роман-Антоній Потоцький.
Станом на початок 1930-х років підприємство мало у своєму користуванні 1500 гектарів. Переважно всі ці землі слугували місцем для вирощування цукрових буряків. За сезон 1931-32 років Бабинський цукровий завод випустив 29,5 тис. центнерів кристалічного цукру.
Як і куди реалізовував свою продукцію Бабинський цукровий завод? На той час існувало два шляхи – або залізничним, або водним шляхом. Річковий шлях пролягав таким маршрутом: Горинь-Прип’ять-Західний Буг-Вісла-порт в Гданську. Як уже стало зрозуміло, кристалізований цукор з Бабина потрапляв на територію сучасної Польщі, а звідти з морського порту доставлявся в інші країни світу.
Варто додати, що у міжвоєнні роки головний офіс Бабинської цукроварні знаходився у польській столиці – Варшаві. Статутний капітал цукроварні в 30-х роках XX століття становив 840 тис. злотих. Капітал підприємства поділявся на 8,4 тис. акцій. Вартість кожної акції становила 100 злотих.
Цукровий завод також мав свою електростанцію, яка складалася з двох підстанцій. Обидва об’єкти живили електроенергією навколишні населені пункти.
А на початку 1930-х років при цукроварні також було відкрито пекарню. Завдяки ній місцевим мешканцям не доводилося чекати, коли хліб та випічку привезуть з Рівного, відстань від якого до Бабина становить трохи більше 20 кілометрів.
Напевно, багатьом цікаво, а скільки ж тоді заробляли працівники Бабинської цукроварні? Так ось, станом на 1930-й рік, директор заводу заробляв трохи більше 2 тис. злотих в місяць (без вирахування податку), головний бухгалтер – 890 злотих, інспектор плантацій – 1010 злотих, змінний інженер – 738, плантатор – 283, механік – 738.
На території заводу працювала їдальня для працівників, де можна було перекусити. А у вільний від роботи час працівники цукроварні збиралися, щоб пограти у волейбол та футбол. Змагання проводилися на території підприємства.
Війна та післявоєнні роки
У вересні 1939 року після того, як радянська армія окупувала західноукраїнські землі, що на той момент були частиною Польщі, завод націоналізували.
У кінці червня 1941 року Бабинська цукроварня зазнала бомбардувань та артилерійського обстрілу після нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз. Крім цього, частину обладнання знищила радянська армія під час відступу.
Після звільнення Рівненщини від нацистських загарбників підприємство знову націоналізували. У другій половині XX століття потужності підприємства були оновлені, а, крім цього, для працівників тогочасна влада побудувала стадіон та невеличкі квартирні будиночки.
За часів незалежної України
Після відновлення Україною незалежності Бабинську цукроварню було дещо модернізовано, а саме було збудоване нове приміщення продуктового цеху, проведено реконструкцію виробничих цехів, розширено та вдосконалено енергетичну базу підприємства.
У 1993 році підприємство було приватизовано. А на початку 2004 року заводом заволодів іноземний інвестор.
У 2012 році Бабинський цукровий завод закрився. У 2022 році на заводі сталася пожежа, проте її вдалося загасити. Будівля колишньої цукроварні з кожним роком продовжувала занепадати.