Психологи переконують – усі діти народжуються з талантом, головне, вчасно його помітити і створити умови для його розвитку. Хтось змалечку починає цікавитися цифрами, а інші захоплюються мовами або технікою. Як зрозуміти, що перед вами – вундеркінд, а не просто допитлива дитина, і чи можливо цілеспрямовано виховати генія? Рівненські батьки, чиї діти неодноразово демонстрували блискучі результати на міських олімпіадах, точно знають відповіді на ці питання, пише rivne.one. А дитячий психіатр з Рівного Василь Галябар розповів, який вік є ідеальним, щоб стати генієм.
Феномен вундеркіндів
Навчання займає у вундеркінда від 10 годин щодня, враховуючи не лише час, який він проводить на уроках у школі, але й підготовку до олімпіад, гуртки та виконання домашнього завдання. Зазвичай вундеркінди є відмінниками з усіх предметів, хоча перевагу надають точним наукам, з якими й планують пов’язати своє майбутнє.
Рівнянин Віктор Маняк – батько вундеркінда. Він розповів, що, крім того, що його син має відповідальний та цілеспрямований характер, він ще й просто любить вчитися. Школяр змалечку із задоволенням виконував усі завдання, які стосувалися школи, завжди ставився серйозно до навчання і вмів правильно організовувати свій час.
Як показує дитяча психологія, маленьких геніїв об’єднує одна спільна риса – любов до навчання. Бабуся Олексія Шокарєва, переможця олімпіад у Рівному з різних предметів, поділилася, що хлопець з дитинства був допитливим та здібним. Відповіді на питання, які його цікавили, знаходив в енциклопедіях, а вже у шостому класі почав читати класичну літературу. Бабуся Ольга зізналася, що вона хвилювалася, чи не зарано онук почав цікавитися серйозною літературою, але Олексію подобалося, і він добре її сприймав. Хлопець записаний у чотири бібліотеки Рівного, адже лише там звик шукати інформацію для написання рефератів у школі – джерелам з інтернету не довіряє.
Школярі-вундеркінди розповіли, що їм батьки довіряють більше, ніж їхнім менш успішним у навчанні одноліткам, і майже не перевіряють щоденники. Хоча хлопці чесно зізналися, що інколи, як і всі, можуть списувати на уроках, адже неможливо знати все.
Микола Роботюк працює вчителем в одній із шкіл Рівного і підготував понад тридцять переможців олімпіад. Педагог запевняє, що вундеркінди – особливі діти і є те, що відрізняє їх від інших. За словами пана Миколи, феномен вундеркіндів полягає в тому, що їм майже все одно, з яких предметів виступати на олімпіадах. Тому що вони працюють за такою схемою: є завдання, і його треба вирішити. Така дитина має добру пам’ять і знає, як нею користуватися. Вона швидко пригадує схему розв’язання завдання, і виконує його.
У вундеркіндів добре розвинене логічне та аналітичне мислення, а ще дуже часто вони небагатослівні, через що може складатися враження, що вони соромляться чи невпевнені в собі. Микола Роботюк переконує, що це зовсім не так: ці діти знають собі ціну, а говорять мало просто тому що не розуміють, навіщо багато розмовляти, якщо в цьому немає сенсу.
Генетика чи дар?
Зі свого вчительського досвіду та з огляду на знання дитячої психології, Микола Роботюк переконує, що здібності проявляються у кожної дитини по-різному. Безумовно, великий вплив має генетика і талант до навчання, але якщо дитина сама не прагне вчитися на відмінно, точно не варто її примушувати. Це призведе лише до того, що дитина зубритиме шкільні підручники без розуміння, навіщо вона це робить, і ніхто не буде щасливим. Завдання батьків: не примушувати, а підтримувати дитину в її захопленнях і помічати, які в неї є здібності. Діти, які самі є амбітними, досягнуть більшого.
Рівненський дитячий психіатр Василь Галябар дотримується такої ж думки: вундеркіндом з-під палиці не станеш. Все вирішує генетична схильність та якісний вклад у школяра, тому що вундеркінд – це складна та командна робота всіх: самої дитини, вчителів, батьків. Однак навчаються маленькі генії із задоволенням, шкільні уроки для них не нудне зобов’язання, а цікаве проведення часу.
Василь Галябар запевнив, що немає неталановитих дітей – є ті, на чий талант не звернули уваги. При цьому навіть здібна дитина може не стати дуже успішною людиною в майбутньому. Це пояснюється ідеальним віком — піком розвитку людини, її здібностей і талантів. У деяких людей цей ідеальний вік настає в юності, у інших вже після закінчення школи. Врешті-решт, людина може просто вирости з того віку, так і не досягнувши значних успіхів.
Інструкція до виховання генія
Рівненський психіатр радить батькам час від часу запитувати себе: “А чи щаслива моя дитина?” Це допоможе дорослим не будувати завищених очікувань, а школяр уникне зайвого тиску.
Важливим правилом у вихованні розумника є плекання самостійності. Не варто робити за дитину все, навіть те, що вона здатна зробити сама. Батькам першокласників особливо треба бути готовими до того, що перші спроби будуть невдалими: малюк має зрозуміти, ідеального старту без помилок не буває. Завдяки такому типу мислення дитина знає, що вона не просто йде в майбутнє, а будує його своїми руками.
Довіра, а не контроль – ще одне золоте правило батьків майбутніх геніїв. Дитяча психологія така, що коли дитині довіряють справу, вона відчуває себе вже достатньо розумною й спроможною впоратися. Саме так зростає впевненість у своїх силах і бажання рухатися вперед.