Сотні дітей змушені відвідувати аварійну школу на Поліссі

Жителі села Млинок колишнього Зарічненського району звертаються до місцевої влади, адже їхні діти змушені відвідувати аварійну школу. Приміщення функціонує понад 60 років і ні разу тут не робили капітального ремонту. На фундаменті помітні тріщини, а стеля будь-якої миті може впасти на голову, пише rivne.one.

Справа в тому, що декілька десятків років тому школу фактично зібрали із залишків церкви, яку знищила радянська влада. Батьки щороку намагаються підлатати стіни, але цього недостатньо, адже будівля вже віджила свій час. Близько 200 учнів з острахом навчаються в такому приміщенні. 

У Рівненській ОДА про аварійну школу знають, проте взятися за ремонт будівлі в цьому році не можуть, адже подібна ситуація спостерігається не в одному населеному пункті. У громаді коштів на зведення нового приміщення для навчального закладу не вистачає, тому єдиною надією лишається чекати допомоги від міських чиновників.

Стіни просідають через тріщини в фундаменті. Щоб уникнути раптового нещасного випадку всередині школу поскручували болтами. Марія Супрунюк, учителька української мови та літератури, розповідає, що спільними зусиллями батьків та педагогічного колективу все-таки вдається підтримувати Млинківський ліцей. Згадує, як раніше виглядало приміщення і скільки праці прийшлося докласти. Директор Олександр Касянчик на камеру повідомляє, що всі можливі приміщення пристосовують під освітній процес, аби вмістити сотні учнів і надати можливість навчатися. Тетяна Калюта, мати трьох сільських школярів, обурена, бо навіть спортзалу немає, а фізичний розвиток дітям не менш потрібний. Проточної води немає, прибиральниці носять її з криниці, їдальня та вбиральня на вулиці. 

Млинківський ліцей – найгірший в громаді і капітальному ремонту вже не підлягає. Єдиний вихід – будівництво нової школи. Богдан Квачук, голова Зарічненської селищної територіальної громади, теж сподівається на підтримку обласного бюджету. В Рівненській ОДА повідомили, що в 2022 році планують завершити вже розпочаті роботи в рамках «Великого будівництва» і вже наступного 2023 року готові допомогти ліцею у вирішенні їхньої проблеми.

More from author

Священник та педагог: діяльність Миколи Буховича в Березному

Його іменем названа одна з головних вулиць містечка Березне, що на Рівненщині, а ще гімназія. Педагог, священник, громадський діяч та палкий патріот України –...

Внесок у розвиток освіти чи русифікація краю? Історія жіночого училища ім. графа Д. Блудова в Острозі

У 1865 році, попередньо об’їздивши всю Волинь, до Острога приїздить донька російського чиновника, графиня Антоніна Блудова. У приміщенні колишнього монастиря капуцинів фрейліна-росіянка засновує Кирило-Мефодіївське...

Рівненська українська гімназія та постать педагога Федора Пекарського

Перша українська гімназія у Рівному, або ж гімназія Федора Пекарського – так називався україномовний навчальний заклад, який працював у місті за часів польської влади....
.,.,.,.