Жителі Рівненської області не задоволені роботою пересувних відділень «Укрпошти». Самі ж робітники таких мобільних бригад скаржаться на умови своєї праці і масово звільняються, пише rivne.one.
Буденність українців, в тому числі і рівнян, тісно пов’язана з роботою пошти, особливо якщо це стосується мешканців невеликих сіл. У віддалених населених пунктах можливостей не настільки багато, але останнім часом зміни, які стосуються діяльності «Укрпошти», не задовольняють потреби населення.
Пошта для села – це місце оплати комунальних платежів, видачі пенсій та іншої допомоги, отримання кореспонденції та посилок. Послугами пошти також користуються в цілях отримання речей, які не придбаєш в невеликому магазині.
Звичайні стаціонарні відділення в 2021 році замінили на «пересувні». Складено графіки роботи і визначено дні, коли автомобіль «Укрпошти» з командою відвідують певний населений пункт. Протягом невеликого проміжку часу поштарі видають виплати, посилки, приймають платежі.
«Сповідь» колишньої співробітниці
Еліна Пясецька раніше працювала водієм «пересувного відділення» і розповіла про складність умов такої праці. У село виїжджає команда з трьох чоловік: водій, поштар та начальник відділення.
За словами жінки, найважче справлятися з обов’язками в холодну пору, бо загруженість велика, а якщо ще погодні умови перешкоджають доїзду, – то ні про який графік мови нема. Часу, виділеного на кожен населений пункт, недостатньо, а об’єми роботи перевищують прописані рамки.
Люди незадоволені такими нововведеннями, адже підлаштовуватися під графік «пересувної» пошти не завжди виходить, а постійні запізнення створюють додаткову незручність. Жителі сваряться з поштарями, навіть доходить до застосування фізичної сили, тому кожен виїзд бригади – свого роду ризик. Пані Еліна каже, що одночасно водій такого автомобіля повинен бути й охоронцем, проте керівництво не потурбувалося про надання засобів захисту працівникам. Пізніше видали поштарям газові балочники.
Екстремальні умови праці «пересувних» відділень
Агресивних людей вистачає всюди. Жінка розповідає, що інколи доводиться захищатися від таких селян, проте звертатися до поліцейських не дозволяють і рекомендують вирішувати конфлікти самостійно. Погрози, лайки, п’яні відвідувачі – все це пережила екс-працівниця і в таких важких умовах більше працювати не бажає.
Також вартує уваги й організація доставки посилок. Буває, що вони потрапляють до поштарів в неналежному стані, але за їх зовнішній вигляд вислуховують ті, хто їх передає адресату. Щодо кореспонденції, то надходить вона у віддалення села часто із запізненням. Мешканці також вимагають розвозити по оселях газети й журнали, а вручати пенсію кожному особисто. Такий об’єм роботи фізично не можливо виконати, розповідає Еліна Пясецька.
Звичайно, винятки були. Періодика та виплати відвозили хворим та лежачим. Внаслідок таких дій запланований кілометраж перевищували та отримували зауваження від механіка. Також доводилося інколи видавати пенсію, субсидії дітям чи онукам хворих пенсіонерів. Керівництво забороняє це робити без нотаріального погодження. Добротою поштарів користувалися, але не замислювалися, якою ціною розплачувалися співробітники «Укрпошти».
Колишня робітниця повідомляє, що зарплату не затримували, навіть отримували премії, якщо не зафіксовано за водієм порушень ПДР.
Проте заробітна плата та екстремальні умови не влаштовували пані Еліну та її колег. Вся команда звільнилася. Схожа ситуація спостерігається на багатьох відділеннях.
