Рівність жінок і чоловіків, в тому числі й у трудовій галузі, закріплена в Конституції та законах України. Проте гендерні стереотипи міцно вкоренились у суспільстві. Тенденція до їх подолання спостерігається на Рівненщині. Тут жінки успішно опановують професії, які традиційно вважалися суто чоловічими, пише сайт rivne.one.
Гендерні стереотипи на ринку праці
Опитування різних категорій працівників стосовно рівності жінок та чоловіків демонструють, що 82% респондентів поділяють думку про існування жіночих та чоловічих професій. Найрозповсюдженішими у трудовій галузі в українському суспільстві є наступні гендерні стереотипи:
- фінансово забезпечувати сім’ю повинен чоловік, тому він має отримувати більше грошей, ніж жінка, навіть якщо вони виконують однакову роботу;
- жінкам властиво опікуватися дітьми та сім’єю, а не будувати професійну кар’єру;
- чоловіки від природи є кращими лідерами та керівниками.
У 2021 році платформа «OLX робота» провела опитування стосовно рівня заробітної плати жінок та чоловіків. Воно показало, що майже 60% представниць робітничих професій отримували заробітну плату до 10 тисяч гривень. Водночас майже стільки ж опитаних чоловіків на тих же посадах отримували від 10 до 20 тисяч гривень.
Подолання гендерних стереотипів у трудовій галузі на Рівненщині
Всупереч гендерним стереотипам, на Рівненщині можна зустріти чоловіків, які працюють майстрами манікюру чи перукарями-колористами, та жінок, які є водійками таксі. Випадки, коли люди виконують роботу, яку звикли вважати властивою представникам протилежної статі, були поодинокими до 2022 року.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну ринок праці суттєво змінився. Багато чоловіків полишили свої робочі місця та стали на захист країни. На ринку праці зросла потреба у представниках чоловічих професій. На Рівненщині за розв’язання цієї проблеми взялися жінки. За даними Рівненського центру профтехосвіти, в регіоні збільшується кількість електрозварниць, верстатниць деревообробних верстатів, водійок категорії C та представниць інших, так званих чоловічих спеціальностей.
Історія трактористок Інни Бачинської та Світлани Хоменко
В Олександрійське навчальне відділення Рівненського центру профтехосвіти здобувати робітничу професію прийшла Інна Бачинська. Маючи 2 вищих освіти, вона вирішила стати трактористкою-машиністкою сільськогосподарського виробництва.
У 2023 році жінка зайнялася вирощуванням топінамбура. З цієї культури вона планує виготовляти корисну харчову продукцію та продавати її в Україні й за кордоном. Інна Бачинська зіштовхнулася з дефіцитом людей, які б спеціалізувалися на обробітку землі. Відтак сама вирішила стати трактористкою.
Бачинська планує самостійно виконувати обробіток ґрунту для своїх потреб. А ще надаватиме ці послуги іншим, щоб мати додатковий прибуток.
Світлана Хоменко є внутрішньо переміщеною особою з Запоріжжя. Її чоловік — колишній військовий, учасник бойових дій. Коли він вийшов на пенсію, орендував 300 га землі на Хмельниччині, щоб займатися сільськогосподарською діяльністю.
Світлана вирішила допомогти чоловікові з обробітком землі. Вона пішла навчатися в Олександрійське навчальне відділення Рівненського центру ПТО ДСЗ на трактористку. Жінка також планує надавати аналогічні послуги іншим фермерським господарствам.
Історія ковальчині Тетяни Поліщук
На базі Гощанського навчального відділення Рівненського центру професійно-технічної освіти ДСЗ професію коваля опановують жінки. Одна з них — Тетяна Поліщук. Коли її чоловік відправився на фронт, жінка вирішила спробувати себе у новій професії.
Тетяна каже, що їй подобаються практичні заняття у майстерні. Першими виробами ковальчині стали скоби для ЗСУ.
Фото: сайт ТОВ «Телерадіокомпанія Рівне 1»
Подолання гендерних стереотипів має відбуватися не тільки шляхом створення відповідної законодавчої бази, а й через формування культури відносин у трудовій галузі. Лише спільними зусиллями можна створити середовище, де кожен, незалежно від статі, матиме рівні можливості для професійного розвитку та кар’єрного росту.