Історія «Рівненської сірникової фабрики» – відомого підприємства Рівненщини

Напевно, важко відшукати в Україні того, хто не бачив би знамениті сірникові коробки з зображенням козака Мамая. Такі коробки з сірниками належать виробництву «Рівненської сірникової фабрики» – першої і єдиної сірникової фабрики нашої країни. З’явилось підприємство у місті Березне, Рівненської області. Сірникова фабрика одразу почала на третину забезпечувати потреби України в сірниках, а також експортувати продукцію за кордон. Історія фабрики розпочалась наприкінці 90-х років минулого століття. Саме тоді в країні гостро відчувався дефіцит сірників. Постало питання про відкриття підприємства з виробництва цієї важливої продукції, пише rivne.one.

Історія становлення єдиної в країні сірникової фабрики

У перші роки 90-х, коли розпався СРСР, Україна відчувала дефіцит сірників. Нашій країні доводилось закуповувати сірники в Росії, у якої на той час працювало 9 підприємств з виробництва сірників та в Білорусі, у якої було три таких підприємства. Щорічно на закупівлю сірникової продукції витрачалось понад 20 мільйонів доларів.

Отож, як ніколи гостро постало питання про запуск власного виробництва сірників. Тодішній уряд доручив Міністерству промислової політики організувати й налагодити виробництво українських сірників. В досить стислі терміни – всього за один рік доручення Кабінету Міністрів було виконане.

І уже в 1998 році в Україні з’явилась перша сірникова фабрика. Місцем для фабрики з виробництва сірників було обрано селище міського типу Березне, що в Рівненській області. Через два роки Березне отримало статус міста.

Фабрика була створена на базі колишнього військового підприємства «Газотрон». За підтримки тодішнього Кабінету Міністрів з інноваційного фонду було виділено чималі кошти для закупівлі технологічного комплексу сірникового обладнання. Обладнання для ДП «Рівненська сірникова фабрика» було придбано у однієї швецької фірми. Навіть більше того, шведські фахівці допомогли встановити й налагодити все обладнання на майбутній фабриці.

На цьому співпраця зі Швецією не завершилась. Перед самим стартом виробництва сірників на підприємстві, група березнівських працівників їздила на навчання у Швецію. Впродовж двох тижнів навчання співробітники фабрики отримували цінні знання та навички, які потім застосували безпосередньо на фабриці.

12 травня 1999 року вважається історичним днем для «Рівненської сірникової фабрики» – на підприємстві був виготовлений перший сірник. День став знаковим не лише для Рівненщини, а й для всієї України. Адже це означало налагодження власного виробництва сірників.

Звичайно, виробництво сірників на фабриці було б неможливе без співпраці з іншими підприємствами. Ціла плеяда українських підприємств долучилась до виробництва українського сірника. Зокрема, деревину, а саме осику, яку використовують для виготовлення сірників, постачало об’єднання «Рівнеліс», картон надходив з Обухівського картонно-паперового комбінату. Парафін постачали з Дрогобича, тару привозив Жидачівський комбінат. Клей привозили з Сєверодонецька, а пакувальний папір сірниковій фабриці постачала фабрика, яка знаходиться поблизу – в селі Моквин.

За досить швидкий проміжок часу продукція, виготовлена першою в Україні сірниковою фабрикою, почала успішно конкурувати з російськими та білоруськими сірниками. Українські сірники почали славитись своєю якістю, а коробки для них – оригінальністю.

Продукцію фабрики почали експортувати закордон – в Польщу, Болгарію, Грузію, Литву та Румунію.

Приватна фірма повністю перебрала на себе випуск сірників

У червні 2004 року навколо фабрики розпочалися справжні перипетії. Було зареєстровано ТОВ «Українська сірникова фабрика». Найбільший внесок до її фонду було здійснено лондонською компанією Paxstone Limited на суму 1 мільйон 767 тисяч 750 гривень.

У 2011 році Господарський суд Рівного визнає державне підприємство «Рівненська сірникова фабрика» таким, що збанкрутувало. Обладнання з виробництва сірникової продукції було вилучено. Однак виробництво сірників в Україні не припинилось – їх випуском та реалізацією повністю зайнялась приватна фірма. Обидва підприємств перебували на одній території. За договором, державне підприємство постачало фірмі сировину, надавало транспортні послуги та послуги складання сірників. Майже 90% працівників державного підприємства перейшли на роботу в приватну фірму.

У 2016 році державне підприємство «Рівненська сірникова фабрика» ліквідували через банкротство. На потужностях підприємства продовжила працювати приватна компанія – «Українська сірникова фабрика».

Підприємство надає робочі місця декільком сотням жителів Березного та навколишніх сіл, вони легально працевлаштовані та отримують «білу» зарплату. Підприємство завжди було одним з найбільших платників податків в Рівненській області.

Знамениті коробки сірників з зображенням козака Мамая

Продукція «Рівненської сірникової фабрики» запам’ятовувалась не лише якістю сірників, а й їх оригінальними коробками. Які тільки зображення не були на зовнішній стороні коробки: і соціальна реклама, і привітання, і реклама періодичних видань, і реклама брендів. Однак найбільш поширеними і, напевно, найбільш знаменитими були коробки з козаком Мамаєм в різних варіаціях. Дехто з жителів області має цілі колекції сірникових коробок.

В цих колекціях можна побачити сірникові коробки з привітаннями з Новим Роком, Міжнародним жіночим днем та іншими святами. Зустрічались коробки з закликом до громадян декларувати свої доходи.

Дуже різноманітною була комерційна реклама на сірникових коробках. Рекламувалось все: від засобів проти шкідників до «Укрпошти». 

Був певний період, коли не нехтували і рекламою тютюнових і алкогольних виробів. До тих пір, поки така реклама не стала забороненою в Україні. Були і коробочки з зображенням тварин. Однак така серія була обмеженою, тому віднайти відповідну коробку можна лише у тих, хто їх колекціонував.

Як уже згадувалось вище, для виготовлення сірників підходить осика, яку називають бур’яном серед дерев. Осику на підприємство «Українська сірникова фабрика» постачають з Рівненської, Житомирської та Волинської областей. Цікаво, що інші види деревини для виготовлення сірників не годяться.

Запалювальна суміш, якою вкриті сірники «Української сірникової фабрики», містять 5-6% сірки. Спочатку фабрика виготовляла господарські та побутові сірники, а згодом з’явились й інші формати: камінні та рекламні.

Запуск виробництва свічок

З 2015 року «Українська сірникова фабрика», окрім сірників розпочала виготовлення свічок. Ці різнокольорові свічки ручної роботи стали справжнім витвором мистецтва. Працівники фабрики виготовляють їх методом ручного різання та формування ще теплого парафіну. Останнього, до слова, на фабриці вдосталь, адже він у великій кількості використовується для виготовлення сірників.

Березнівські декоративні, весільні та господарські свічки отримали подовжений час горіння завдяки сучасним методам пресування парафіну. Вони, без перебільшення, вважаються унікальними та справжніми витворами мистецтва.

Виробництво декоративних свічок фактично одразу стало доволі успішною справою для фабрики. Враховуючи те, що свічки використовують в побуті, декоруванні оселі, в косметології, тощо. Фабрика отримала не лише «сірникову» славу, а й «свічкову». А невелике містечко Березне стало не лише сірниковою столицею України, а ще й претендує на роль справжньої свічниці нашої держави.

Тож не лише сірниками єдиними…

More from author

Священник та педагог: діяльність Миколи Буховича в Березному

Його іменем названа одна з головних вулиць містечка Березне, що на Рівненщині, а ще гімназія. Педагог, священник, громадський діяч та палкий патріот України –...

Внесок у розвиток освіти чи русифікація краю? Історія жіночого училища ім. графа Д. Блудова в Острозі

У 1865 році, попередньо об’їздивши всю Волинь, до Острога приїздить донька російського чиновника, графиня Антоніна Блудова. У приміщенні колишнього монастиря капуцинів фрейліна-росіянка засновує Кирило-Мефодіївське...

Рівненська українська гімназія та постать педагога Федора Пекарського

Перша українська гімназія у Рівному, або ж гімназія Федора Пекарського – так називався україномовний навчальний заклад, який працював у місті за часів польської влади....
.,.,.,.