Історія колегіуму єзуїтів в Острозі

Колегіум єзуїтів в Острозі було засновано у 1624 році. Цей католицький навчальний заклад виник як альтернатива православній Острозькій академії. Важливу роль в появі колегіуму відіграла Анна-Алоїза Острозька-Ходкевич – жінка, яка залишила неоднозначний слід в історії міста Острога. Заможна пані, ревною католичка тісно спілкувалася з єзуїтами, які переконали її в необхідності побудови у місті костелу та колегіуму, пише rivne.one.

Заснування колегіуму та роль Анни-Алоїзи в появі закладу

На зламі XVI-XVII століть місто Острог, що на Рівненщині, без перебільшень, було інтелектуальним центром не лише Волині, а й всієї України. Місто прозвали «українськими Афінами», адже тут у 1576 році з’явилася славнозвісна Острозька академія, а пізніше друкарня під орудою Івана Федорова.

На противагу православній Острозькій академії, якою опікувався князь Василь-Костянтин Острозький, у місті виник католицький навчальний заклад – колегіум єзуїтів. Заснування закладу відбулося у 1624 році.

Варто зазначити, що єзуїти прагнули до посилення своєї ролі у місті Острог, однак на заваді цьому стояла острозька православна еліта та заснована князем Василем-Костянтином Острозьким – Острозька академія.

Тому отці-єзуїти заручилися підтримкою однієї зі спадкоємиць князя Василя-Костянтина Острозького, його онуки Анни-Алоїзи Острозької (у заміжжі Ходкевич). Анна-Алоїза була ревною католичкою та неприхильно ставилася до православних. Спадкоємиця славетного роду з ранніх років потрапила під вплив ордену єзуїтів, оскільки її матір Анна Костчанка була католичкою.

У 1620 році Анна-Алоїза вийшла заміж за втричі старшого за неї гетьмана Яна-Карла Ходкевича, однак уже через рік овдовіла. Після смерті чоловіка Анна-Алоїза вирішила вести аскетичний спосіб життя та присвятити себе Богові. Однак представники ордену єзуїтів, з якими вона тісно спілкувалася, намовили її вести святе й непорочне життя серед мирян. Переконуючи її, що це буде значно більшим подвигом перед Богом, аніж піти в монастир. Побутує думка, що насправді єзуїти переймалися, аби не втратити заможну покровительку, адже всі багатства Анни-Алоїзи були б втрачені, якби вона таки пішла в монастир.

Все ж єзуїтам вдалося вмовити свою вихованку вести відсторонене життя в оточенні світських спокус. А після цього отцям-єзуїтам вдалося ще й переконати заможну пані, що окрім своїй душі потрібно «попіклуватися про заблудні душі ближніх».  

Тож, влітку 1624 року дідичка Острога Анна-Алоїза жертвує власну землю та виділяє кошти на побудову у місті костелу «в ім’я святих Ігнатія Лойоли та Франциска Ксаверія, отців єзуїтського ордену». При костелі з’являється колегіум. Крім цього на утримання колегіуму княгиня передає низку родових сіл та фільварків – з усіма при належностями, угіддями, прибутками, підданими, тощо.

У 1625-1626 роках було збудовано тимчасове приміщення колегіуму. Будівництвом керував італійський архітектор Себастіан Браун. Однак після того, як на стінах почали з’являтися тріщини Анна-Алоїза замінила Брауна на відомого єзуїтського архітектора Джакомо Бріано, який розробив для фундаторки закладу 12 проєктів майбутнього колегіуму. Однак жоден з них не сподобався примхливій Анні-Алоїзі, тому Бріано було відкликано, а його місце зайняв римський архітектор Бенедикт Моллі.

Впродовж 1634-1641 років було зведене нове приміщення колегіуму. Для студентів колегіуму також було побудовано гуртожиток. При колегіумі діяли також бібліотека та аптека єзуїтів. У 1634 році ректором колегіуму став Пшемислав Якуб Рудницький.

До слова, поки будувався колегіум єзуїти в Острозі відкрили свою школу, де викладали граматику й поетику, риторику. Важливе місце займала філософія. Цей предмет викладався для світських учнів та для кліриків-єзуїтів. А для клиру єпархії читалися моральне богослов’я та полемічна теологія.

Занепад єзуїтського колегіуму

У 1648 та 1649 роках під час Хмельниччини козаки двічі здобували Острог, а єзуїтський колегіум зазнавав сильних руйнувань. До цього часу єзуїтському колегіуму встигли підпорядкуватися всі православні школи. Посилення єзуїтського колегіуму також призвело до повного занепаду форпосту православної освіти та культури – Острозької академії.

Однак захоплення Острога козаками змусило єзуїтів та Анну-Алоїзу втекти з міста. Щоправда, остання повернулася до Острога у 1649 році, однак уже в 1651 році покинула місто своїх славетних предків назавжди.

Єзуїти повернулися до Острога у 1659 році та одразу ж взялися відбудовувати колегіум та костел. Відбудова навчального закладу та костелу тривала до 1736 року. Однак у 1773 році орден єзуїтів було ліквідовано. Це стало початком занепаду колегіуму.

Після скасування ордену єзуїтів у приміщенні колегіуму розмістилися монастир василіан зі школою, православна семінарія і консисторія. На початку XIX століття приміщення пережило три нищівних пожежі. Це призвело до того, що впродовж 1875-1883 років приміщення колишнього навчального закладу єзуїтів було повністю розібрано на будівельний матеріал. 

More from author

Священник та педагог: діяльність Миколи Буховича в Березному

Його іменем названа одна з головних вулиць містечка Березне, що на Рівненщині, а ще гімназія. Педагог, священник, громадський діяч та палкий патріот України –...

Внесок у розвиток освіти чи русифікація краю? Історія жіночого училища ім. графа Д. Блудова в Острозі

У 1865 році, попередньо об’їздивши всю Волинь, до Острога приїздить донька російського чиновника, графиня Антоніна Блудова. У приміщенні колишнього монастиря капуцинів фрейліна-росіянка засновує Кирило-Мефодіївське...

Рівненська українська гімназія та постать педагога Федора Пекарського

Перша українська гімназія у Рівному, або ж гімназія Федора Пекарського – так називався україномовний навчальний заклад, який працював у місті за часів польської влади....
.,.,.,.