Мешканці Вараського району про сусідство з Білоруссю в умовах війни

З початком повномасштабної війни на території нашої держави серце кожного українця завмерло. Ворог розпочав свій наступ без попередження та безжально руйнує цілі міста та села.

Рівненська область вважається тиловою, приймає переселенців та активно займається волонтерською діяльністю. Останнім часом, повідомляє сайт rivne.one, почастішали повітряні тривоги через активізацію білоруських військ біля кордонів із Західною Україною. Жителі Вараського району особливо відчувають небезпеку, а місцева влада розповідає про ситуацію поблизу кордону.

Ситуація у Вараській громаді на початку війни

Вимушені переселенці тимчасово оселяються на Рівненщині, але у Вараській громаді прихистку не шукають через нестабільного сусіда. Міський голова Олександр Мензул не приховує, що в їхній громаді немає релокованого бізнесу. На щастя, активні бойові дії не відбуваються, а волонтерський рух підтримує військових у гарячих точках.

Коли розпочалася війна, частина жителів району виїхала за кордон через можливість введення білоруських військ. В основному таке рішення прийняли сім’ї, які турбуються про своїх дітей. Малюків особливо лякають сигнали повітряної тривоги. Ті, хто покинув домівку в лютому-березні, помалу вертаються.

Люди зрозуміли, що потрібно працювати та якось жити в тих умовах, що склалися, підтримувати економіку країни, платити податки, допомагати військовим та будувати плани на майбутнє після перемоги.

Олександр Мензул повідомив, що на сайті Вараської міської ради розмістили перелік місць, готових прийняти релокований бізнес. Бажаючих поки немає, оскільки власників бізнесу зупиняє сусідство з Білоруссю та Вараська атомна електростанція. Жодного разу під час існуючих воєн навмисно не наносили фізичного пошкодження ядерному об’єкту. Зараз атомна станція працює, проте в дещо зміненому режимі.

Ситуація у Вараській громаді на сьогоднішній день

Якщо на початку війни більшість жителів реагували на сирени і ховалися в укриттях, то зараз багато хто нехтує цим правилом. Як і по всіх областях, у Вараському районі зовсім мало бомбосховищ, а звичайні підвали не такі вже й безпечні. Опинитися під завалами панельного будинку також не хочеться.

У Вараській громаді одними з перших відкрили дитячі садочки, правда, не всі. Ті заклади дошкільної освіти, які мають відповідно облаштовані укриття, приймають дітей. У сільській місцевості такої можливості немає, це загальнодержавна проблема. 

Переселенців у районі небагато. Сюди в більшості приїжджають до родичів, бо ситуація на кордоні може змінитися будь-якої миті. Процес дерусифікації також зачепив громаду, вулиці перейменовують, пам’ятні дошки російським діячам зносять і в цьому безпосередню участь приймають жителі регіону. Працюють волонтерські групи. Активні жителі не лише допомагають переправляти на схід закордонну допомогу, а й самостійно облаштовують пункти прийому та залучають до збору коштів громадян.

Олександр Мензул переконує, що ситуація на кордоні з Білоруссю контролюється, а основною задачею громади та військових є забезпечення надійного тилу.

More from author

Історія Здолбунівського ліцею №2

Історія цього славетного навчального закладу Здолбунівщини сягає початку XX століття. Поява та становлення місцевої гімназії пов’язані з чехами, які почали селитися в містах Волині...

Розвиток освіти в Острозі в XVI-XX століттях: за що місто прозвали «українськими Афінами»

На зламі XVI-XVII місто Острог, що на Рівненщині, стало справжнім інтелектуальним центром України. Волинське містечко прозвали «українськими Афінами». Статусом осередку науки та освіти місто...

Що було з освітою на Рівненщині під час німецької окупації

Друга світова війна була величезною трагедією для України – нацистський окупаційний режим розглядав нашу країну, як територію, яка мала б перетворитися на колонію та...
.,.,.,.