Майже у кожному класі є такі учні, які на жаль, стають об`єктом глузувань, а також тирани, які морально та фізично знущаються над ними. Булінг справді глобальна проблема нашого суспільства. Широкого розповсюдження вона набула саме у освітньому просторі, пише rivne.one.
Булінг (хуліганство, насильництво, грубіянство) означає утиск, дискримінація, знущання. Це процес нелюдського ставлення (морального та фізичного) зі сторони дитини, підлітка або і не величної чи масової групи до іншої дитини або до інших.
Причиною такої поведінки стають жадібність, заздрість, ревнощі, суперництво, боротьба за першість, самоствердження лідерських якостей та в деякій мірі садизм.
На даний час загострилася проблема насильства серед сучасної молоді, яка сама ж здійснює негативні дії над своїми однолітками.
Методи здійснення шкільного боулінгу
Форми булінгу у школі можуть бути різними: регулярні кепкування з причини і без (від національних меншин до зовнішнього вигляду дитини), фізичні і психічні образи, різноманітні види знущання, ігнор, ламання особистих речей та ін.
Бешкетники наділені неймовірною винахідливістю. Останнє, що вони придумали і що без сумнів діє – кібербулінг. Тобто, цькування за допомогою новітніх засобів цифрових технологій, особливо у всесвітній мережі інтернет.
Характерні риси школярів, які схильні до боулінгу:
1. Вони відчувають непобориму жагу до лідерства та підпорядковування собі інших дітей, маючи свою власну мету для цього. Вони поривчасті та легко виходять з себе;
2. Не рідко вони хами в ставленні до дорослих (батьків, вчителів тощо);
3. Не мають ні краплі жалю до своїх жертв;
4. Якщо це хлопці, то частіше вони фізично сильніші зі інших своїх однолітків.
Діти, які опинилися у руках малолітніх тиранів теж мають свої риси:
1. Сором`язливість, замкнутість та полохливість;
2. Невпевненість у собі, тривожність, понижена самоповага;
3. Схильність до депресивного стану, думки про самогубство;
4. Не рідко таким дітям легше знайти спільну мову з дорослими ніж з ровесниками;
5. Якщо це хлопці, то вони є фізично слабкіші за своїх однолітком.
Вище перераховані риси є і причиною і наслідком булінгу. Але зі слів відомих психологів, неможливо точно спрогнозувати портрет насильника та жертви шкільного насильства. Вони акцентують більше свою увагу на місці дитини у колективі, у суспільстві в цілому. Тих школярів, які є менш активними, менш товариські, тримаються одноосібно, замкнені у своєму таємничому світі (як правило більш здібні до навчання, талановиті у творчості) недолюблюють у колективі. Тоді і знаходиться лідер, який і починає цькування. Так і з`являється булінг.
У всіх країнах світу серед булінг-агресорів переважають хлопці. Але бувають випадки, що дівчата є набагато жорстокіші від представників сильної статі. Якщо раніше дівчатка просто могли розпускати плітки у групі, робити бойкот, то зараз вони на рівні з хлопцями можуть користуватися фізичним насильством над іншими.
Отже, як тільки дитина говорить Вам, вчителям, батькам, друзям, що вона сама або ж хтось з її оточення піддається глузуванню, булінгу, обов`язково підтримайте її. Не можна залишати дитину наодинці з своїми негативними думками, переживаннями. Адже це може стати справжньою психологічною травмою, а ще страшніше може призвести до непоправного, що може бути – смерті дитини.
Поводьтеся до інших так, як хочете, щоб відносилися до Вас!